Весна, весна... давно не сьома, От час летить,нехай же йому грець! Неначе тільки вирушила з дому, А вже потрібно бігти навпростець. І ніби вчора ще -весна тридцята Красива,ніжна,тепла і ясна, Була моя весна суцільне свято,- Тепер вона холодна і сумна. А ще весну шістнадцяту згадала Красива,ніжна дівчина-весна На небі веселково розквітала, І у ясних очах моїх жила. Весну свою десяту пригадала, Як закохалась вперше -сміх і гріх І вірш свій самий перший написала: Про білий,чистий і пухнастий сніг. Ще будуть весни,зацвіте у травні Конвалія, і зронить вишня цвіт, І виростуть мої внучатка славні, А я забуду скільки мені літ...